ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО СКАЗ
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО СКАЗСказ – це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
Особливостями сказу тварин є виражена сезонність захворювання. Серед лисиць спостерігається 2 підйоми захворювання: 1-й – у лютому-квітні, під час гону лисиць, 2-й – у вересні-грудні, коли збільшується чисельність популяції лисиць за рахунок молодняку. Серед домашніх тварин підйом захворюваності відмічається у другій половині року і досягає свого максимуму в осінній період (жовтень-листопад), що обумовлено більш тісним контактом домашніх тварин з джерелом інфекції у літньо-осінній період.
Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Основний шлях проникнення вірусу в сприйнятливий організм через пошкодження шкіри і слизових оболонок внаслідок укусів, ослинення та подряпин.
Вірус сказу з’являється у слині тварини за 7-10 днів до появи перших ознак хвороби, тож у випадку укусу тварин у цей період можна інфікуватися вірусом. Щоб визначитися – чи існує ризик передачі вірусу сказу до людини після укусу твариною, необхідно спостерігати за твариною до закінчення терміну інкубації –упродовж не менше 10 днів.
Зазвичай люди починають активно щеплювати своїх домашніх улюбленців після того, як в населеному пункті виявлено сказ.
Пам’ятайте, сказ не можна вилікувати, його можна лише попередити. Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо з дикими та незнайомими, має бути головним правилом для кожного!
Для профілактики сказу необхідно:
- регулярно вакцинувати парентеральною вакциною свійських, дрібних домашніх тварин; диких м’ясоїдних тварин (пероральна імунізація шляхом розкладання у місцях їх перебування їстівних приманок з вакцинами);
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
- не торкатися диких чи безпритульних тварин (особливо слід остерігатися безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти);
- не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти);
- виконувати правила утримання тварин;
- продаж, купівлю, вивезення собак, котів, а також диких тварин в інші місцевості здійснювати лише за наявності ветеринарної довідки про щеплення проти сказу.
Відповідно до діючої інструкції «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин» вакцинація домашніх тварин проти сказу є обов’язковою для собак – на всій території країни; котів – в зонах стійкого неблагополуччя;, сільськогосподарських тварин – при спалахах захворювання.
На сьогоднішній день в Україні щеплення від сказу проводиться фахівцями ветеринарної медицини державних установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, а також фахівцями ветеринарної медицини, які здійснюють ліцензовану приватну практику.
Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина якнайшвидше отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ.
Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!
